28 липня 1976 року були зіграні останні матчі жіночого та чоловічого гандбольних турнірів на Олімпійських іграх-1976 у Монреалі. Обидва завершились яскравими тріумфами збірних СРСР. Значний внесок у золотий дубль радянських команд зробили вихованці українського гандболу. Прес-служба ФГУ підготувала матеріал про головні моменти подвійного чемпіонства на Іграх-1976.
Олімпіада-1976. Жіночий турнір. 10 українок у складі
Після включення чоловічого гандболу (7х7) до Олімпійських ігор-1972, у програмі наступної Олімпіади – Монреаль-1976 – з’явився також жіночий турнір. Першим в історії володарем жіночого гандбольного золота в олімпійській історії судилось стати збірній СРСР під керівництвом Ігоря Євдокимовича Турчина.
Чотири з шести команд-учасниць потрапили на Олімпійські ігри-1976 з чемпіонату світу 1975 року, в якому збірна НДР у фіналі перемогла СРСР. Окрім них на Олімпіаду також відібрались збірні Угорщини та Румунії. Цю четвірку доповнили країною-господарем (Канада) та Японією, що виграла відбірний турнір з африканськими та американськими командами.
Збірну СРСР очолював тренер київського «Спартака» Ігор Турчин. 10 з 14 гравців радянської команди були вихованками та представницями українських клубів – це 9 спартаківок Зінаїда Турчина (Столітенко), Людмила Бобрусь (Порадник), Тетяна Глущенко (Лапшинова), Галина Захарова, Лариса Карлова, Людмила Коломієць (Панчук), Тетяна Кочергіна (Макарець), Марія Літошенко (Маршуба, Кіркевич), Наталія Тимошкіна (Шерстюк), а також воротар «Колоса» Закарпатської області Ніна Лобова (Гецко).
Олімпійський турнір проходив за коловою системою - всі команди зіграли по п’ять матчів. Після чотирьох турів збірна СРСР мала чотири перемоги, але все ще могла програти золото в разі поразки в заключному матчі іншому претенденту на чемпіонство Східній Німеччині.
Гра за перше місце розпочалась вдало для команди Турчина. Радянські гандболістки повели 4:1 і були попереду після першого тайму 7:5. Однак східнонімецька збірна значно додала у другій половині і вийшли вперед 8:7. За рівної гри ключовими моментами стали нереалізовані німкенями пенальті за рахунку 8:8 та 9:10. Всього за матч команда Хайнца Сейлера змарнувала чотири семиметрові.
Остаточний результат матчу – 14:11 на користь збірної СРСР, яка стала першим в історії переможцем Олімпійських ігор з жіночого гандболу. Зіркова розігруюча чемпіонок киянка Зінаїда Турчина забила половину голів своєї команди у вирішальному матчі. Чотири рази відзначилась ще одна представниця київського «Спартака» Тетяна Макарець. Найкращою у німецькій збірній була визнана Розвіта Краузе. Вона стала єдиною учасницею, для якої це була вже друга олімпійська медаль. Ще в 1968 році Краузе завоювала срібло у складі естафетної команди НДР у плаванні 4 х 100 м вільним стилем. Німкені в гандбольному турнірі здобули срібло, а в боротьбі за бронзу Угорщина випередила Румунію.
Фрагменти матчу за золото Олімпіади-1976. СРСР – Німеччина 14:11
Підсумкова таблиця Олімпійського турніру-1976
|
|
|
І |
В |
Н |
П |
ЗМ |
ПМ |
О |
|
||||||
|
1. |
СРСР |
5 |
5 |
0 |
0 |
92 |
40 |
10 |
|
|
|
||||
|
2. |
НДР |
5 |
3 |
1 |
1 |
89 |
47 |
7 |
|
|
|||||
|
3. |
Угорщина |
5 |
3 |
1 |
1 |
85 |
55 |
7 |
|
|
|||||
|
4. |
Румунія |
5 |
2 |
0 |
3 |
73 |
83 |
4 |
|
|
|||||
|
5. |
Японія |
5 |
1 |
0 |
4 |
72 |
115 |
2 |
|
||||||
|
6. |
Канада |
5 |
0 |
0 |
5 |
35 |
106 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
І - ігри, В - виграші, П - поразки, ЗМ - закинуті м`ячі, ПМ - пропущені м`ячі, О - очки
Результати всіх матчів турніру
|
|
||||
|
20 липня 1976 |
Угорщина |
- |
Японія |
25:18 (10: 7) |
|
20 липня 1976 |
СРСР |
- |
Канада |
21: 3 ( 8: 2) |
|
20 липня 1976 |
НДР |
- |
Румунія |
18:12 (11: 3) |
|
22 липня 1976 |
СРСР |
- |
Румунія |
14: 8 ( 6: 3) |
|
22 липня 1976 |
Японія |
- |
НДР |
10:24 ( 3:12) |
|
22 липня 1976 |
Угорщина |
- |
Канада |
24: 3 (11: 3) |
|
24 липня 1976 |
Канада |
- |
НДР |
4:29 ( 2:15) |
|
24 липня 1976 |
Румунія |
- |
Японія |
21:20 (13:11) |
|
24 липня 1976 |
СРСР |
- |
Угорщина |
12: 9 ( 5: 5) |
|
26 липня 1976 |
Канада |
- |
Румунія |
11:17 ( 5: 8) |
|
26 липня 1976 |
Японія |
- |
СРСР |
9:31 ( 5:15) |
|
26 липня 1976 |
НДР |
- |
Угорщина |
7: 7 ( 2: 4) |
|
28 липня 1976 |
Угорщина |
- |
Румунія |
20:15 (10: 6) |
|
28 липня 1976 |
СРСР |
- |
НДР |
14:11 ( 7: 5) |
|
28 липня 1976 |
Японія |
- |
Канада |
15:14 ( 7:11) |
Золото XXI Олімпійських Ігор-1976 у Монреалі
Склад збірної СРСР
- Бобрусь (Порадник) Людмила, 30 років
- Глущенко (Лапшинова) Тетяна, 20
- Захарова Галина, 29
- Карлова Лариса, 17
- Коломієць (Панчук) Людмила, 20
- Кочергіна (Макарець) Тетяна, 20
- Лобова (Гецко) Ніна, 18
- Літошенко (Маршуба, Кіркевич) Марія, 26
- Тимошкіна (Шерстюк) Наталія, 24
- Турчина (Столітенко) Зінаїда, 30
- Одинокова (Бережна) Любов, 20
- Шубіна Людмила, 27
- Нененене Алдона, 26
- Шабанова Рафіга, 32
- Головний тренер - Турчин Ігор Євдокимович
Олімпіада-1976. Чоловічий турнір
Про шлях до золота чоловічої збірної СРСР на Іграх-1976 в інтерв’ю сайту ФГУ згадав олімпійський чемпіон Олександр РЄЗАНОВ.
- Михайло Іщенко (Україна, ЗІІ (Запоріжжя), воротар, 26 років)
- Микола Томін (Україна, ЦСКА (Москва), воротар, 27)
- Юрій Лагутін (Україна, ЗІІ (Запоріжжя), розіруючий, 27)
- Олександр Рєзанов (Україна, ЗІІ (Запоріжжя), лінійний, 27)
- Сергій Кушнірюк (Україна, ЗІІ (Запоріжжя), лінійний, 20)
- Валерій Гассій (Україна, «Буревісник» (Краснодар), лівий півсередній, 27)
- Володимир Максимов (Росія, 30)
- Олександр Анпілогов (Грузія, 22)
- Євген Чернишов (Росія, 29)
- Анатолій Федюкин (Росія, 24)
- Василь Ільїн (Росія, 27)
- Юрій Кідяєв (Росія, 21)
- Юрій Клімов (Росія, 35)
- Володимир Кравцов (Росія, 26)
- Головний тренер - Анатолій Євтушенко, тренер – Юрій Предеха (Україна)
Так, ми були одними з головних фаворитів. Упродовж двох років перед Іграми-1976 ми виграли всі турніри, зокрема відбір на Олімпіаду, Кубок Данії та передолімпійський тиждень в Монреалі. За цей час ми не програли жодного матчу. Збірна наполегливо готувалась, ми майже не бачили свої родини. Постійно були або на іграх в клубах, або на зборах національної команди в Литві, Вірменії, Новогорську, Мінську, Грузії. А збори тоді зазвичай тривали по 24 дні. Для збірної були створені всі умови, ми повністю віддавались на кожному тренуванні та відчували, що здатні виграти золото. Налаштування було максимальним. Всі прагнули реабілітуватись за провал Мюнхена-1972, де ми мали як мінімум бути в фіналі. Тренерам Анатолію Євтушенко та Юрію Предехі вдалось створити надзвичайно дружній колектив, де всі підтримували один одного.
В олімпійському складі було відразу 6 вихованців українських команд…
Так, ми були на дуже хорошому рахунку. Більшість грали в основному складі. Михайло Іщенко стояв у воротах, Юра Лагутін - розігруючий, я діяв лінії, а наймолодший тоді в збірній Сергій Кушнірюк, мій товариш, міняв мене.
На Олімпіаді було дві групи по 5 команд, переможці яких проходили до фіналу. СРСР не вдалось пройти групову стадію без поразок, а конкурентів збірна в підсумку випередила лише за різницею голів. Що з цих матчів запам’яталось найбільше?
У першій грі ми впевнено перемогли Японію, але через травму спини втратили Юрія Лагутіна, який більше на Олімпіаді не зіграв. Далі ми переграли Канаду, а в третьому турі зазнали поразки (16:18) від Югославії - володаря золота Мюнхена-1972. Це був надзвичайно важкий матч, про який ми завжди згадуємо, коли бачимось із Звоніміром Сердарушичем, тоді лінійним Югославії, а зараз відомим тренером (зараз 65-річний Сердарушич очолює французький ПСЖ). Після гри у нас в роздягальні був справжній траур, жоден не міг вимовити ані слова. Надалі пройшли кілька неприємних зібрань. Ми зовсім знітились: стільки зусиль було витрачено, ми мали все необхідно, проте, задавалось, шансів на золото вже не було і під питанням залишалась взагалі боротьба за медалі. Проте нас підтримав Євтушенко. Він сказав, що югослави в своєм матчі програють Німеччині (НДР), яку тренує Владо Штенцель. Він знає все про збірну Югославії, адже саме він, як головний тренер, він привів її до золото Ігор-1972. Югослави дійсно програли (17:18), ми ж переграли і Німеччину, останнього суперника – Данію - та посіли перше місце в групі.
Олімпіада-1976. Запис фінального матчу СРСР - Румунія
Що стало вирішальним у фіналі, де збірна СРСР зустрічалась з Румунією – переможцем двох попередніх чемпіонаті світу 1970 та 1974?
Румуни спокійно вийшли з групі і здавались напрочуд спокійними перед фіналом, хоча за рік до цього ми їх перемогли. У матчі за третє місце (НДР – Польща 18:21) був додатковий час, тому початок фіналу відклали. І ми і румуни вже були готові виходити на майданчик. Вони пішли додивлятись матч за бронзу з трибун, натомість збірну СРСР Анатолій Євтушенко повернув до тренувальної зали, де ми продовжили передматчеву розминку й до того ж робили всі вправи інтенсивно. Зрештою, коли фінал почався, ми на відміну від Румунії, відразу ж увійшли у гру й повели 5:0, а потім 8:3. Я грав в центрі оборони разом з Євгеном Чернишовим, також у захисті Юрій Клімов та Володимир Максимов, а Юрій Кідяєв та Володимир Кравцов - на краях. У воротах - Михайло Іщенко. Ми закрили напад суперників. Румуни 5 разів виводили на кидок свого найкращого бомбардира Стефана Бірталана, але всі його спроби були безрезультатними. М’яч потрапляв в блок, далі - швидкий відрив із завершенням наших крайніх. Як писали в пресі, доля фіналу вирішалась упродовж перших 8-ми хвилин зустрічі.
Які емоції були після гри?
Ми досягли те, до чого довго йшли не шкодуючи жодних зусиль. Наша перемога підняла гандбол в країні на вищий рівень, а батьки стали ще більше віддавати дітей у наш спорт.
Олімпіада-1976. Матчі збірної СРСР
|
18 липня 1976 |
СРСР |
- |
Японія |
26:16 (11:5) |
|
20 липня 1976 |
СРСР |
- |
Канада |
25:9 (12:5) |
|
22 липня 1976 |
Югославія |
- |
СРСР |
20:18 (11:8) |
|
24 липня 1976 |
НДР |
- |
СРСР |
16:18 (5:9) |
|
26 липня 1976 |
СРСР |
- |
Данія |
24:16 (13:7) |
|
І |
В |
Н |
П |
Голи |
Очки |
||
|
1 |
СРСР |
5 |
4 |
0 |
1 |
111:77 |
8 |
|
2 |
НДР |
5 |
4 |
0 |
1 |
97:76 |
8 |
|
3 |
5 |
4 |
0 |
1 |
110:93 |
8 |
|
|
4 |
5 |
2 |
0 |
3 |
92:102 |
4 |
|
|
5 |
5 |
1 |
0 |
4 |
96:111 |
2 |
|
|
6 |
5 |
0 |
0 |
5 |
75:122 |
0 |
Матч за третє місце
Фінал
