25-річна українська лінійна Ольга Передерій із французького “Меца” стала однією з головних героїнь другого туру Ліги чемпіонів. У матчі проти “Бітігхайма” вона закинула 11 м`ячів і допомогла своїй команді здобути впевнену перемогу. У коментарі для прес-служби ФГУ Передерій назвала цю гру найкращою для себе за всі часи виступів у головному клубному турнірі Європи.
Емоції від матчу вочевидь ще не дають спокою: перемога "Меца" і ваші 11 голів з 13 кидків. Це була для вас найбільш яскрава гра в кар`єрі у Лізі чемпіонів?
Це дійсно так. Я три сезони граю у Лізі чемпіонів і так багато ще ніколи не закидала. Це було все так несподівано, дівчата мені давали передачі і я була постійно одна. Тобто “Бітінгайм” особливо проти мене не захищався, я бігала, де хотіла, а коли грала з гравцем, то ніхто мене не обходив, щоб якось перехопити м`яч. Дівчата мене вітали: “Бублик, ти така молодець!” Але я сказала, що це їхня заслуга, адже я лінійний гравець і якби мені не давали паси, то я б стільки не забила. Я вважаю такий матч це ейфорія, це нереальна удача. Я розумію, що це один матч і коли ще таке буде знову - незрозуміло. Тому думок, що я забила одинадцять і тепер маю триматись такого рівня, звичайно немає. Я рада, що я так зіграла. Але гра була учора, тепер потрібно готуватись до нового матчу. Якщо так станеться знову, я буду дуже рада, якщо - ні, то я буду рада допомогти своїй команді і двома голами. Головне - щоб ми виграли.
Задоволені готовністю у якій ви та ваша команда підійшли до сезону?
У нас абсолютно нова команда, дуже багато дівчат пішли, з’явилися нові гравці. Зрозуміло, що нам важко у плані комунікації та взаємодій. Крім цього під час підготовки у нас був лише один повноцінний контрольний матч. Перед цим ми їздили у Дортмунд, але зіграли там тільки один тайм, але почався дощ, через що потік дах, тому ми грали на одні ворота. Грубо кажучи у нас у передсезонній підготовці був тільки один матч.
Тим не менш у чемпіонаті Франції ми добре провели перший та другий матч. Єдине, що з Бухарестом (у Лізі чемпіонів) ми зіграли невдало, але це був абсолютно не наш гандбол. Ми погано грали у захисті та в нападі. Тому для нас було дуже важливо проти “Бітінгайму” показати нашу гру: жорсткий захист та бігти вперед. Фізично ми готові, єдине, що у взаємодіях у нас є непорозуміння, але це нормально і це буде награватись.
Склад “Меца” змінився. Це вплинуло на вашу роль у командній грі та на кількість ігрового часу?
У нас дві лінійні - я і Астрід, дівчина зі збірної Франції. Ми завжди граємо 15 на 15 - перші 15 хвилин грає вона, потім 15 хвилин - я, і так само у другому таймі. Але перед грою проти “Бухареста” вона травмувалась. тому ці матчі я грала повністю, майже без замін. На щастя у Астрід нічого серйозного і вона невдовзі має повернутись. Тоді у грі також все повернеться на свої місця, адже важко всі 60 хвилин тримати темп, захищатись та бігти вперед. Це тактика нашого тренера: він постійно міняє гравців, дає відпочити, щоб і на першій і на 59-й хвилині команда була здатна грати в тому самому швидкому ритмі.
“Мец” був дуже близьким до великого результату у минулій Лізі чемпіонів, але все зірвалось: через пандемію сезон догравати не стали. На що може розраховувати ваша команда у новому сезоні?
У нас хороша команда, багато нових хороших дівчата. Тяша Станко з “Кріма” та збірної Словенії, я з нею грала. Вона хороша розігруюча. У нас закрити всі позиції і ми всі рівноцінно одна одну заміняємо. Але щодо загальної картини у Лізі чемпіонів, гадаю тепер буде набагато складніше. Формат змінився, тепер у нас дві групи по 8 команд, граємо по 14 матчів. І “Ростов”, наприклад, переміг, а потім з “Крімом” зіграв унічию. Ми спочатку програли, а потім - виграли. Йдуть гойдалки. Тому зараз ще дуже рано щось казати, дуже багато матчів попереду і все ще може змінитись.
Федерація гандболу України. Сергій Цукіло