23-27 грудня 2018 року Федерація гандболу України спільно з Науково-дослідним інститутом НУФСУ провели дослідження, до якого були залучені кращі резервісти до лав збірних команд -37 спортсменів, дівчата та юнаків 2002-2003 р.н. це приблизно 11% (на даний час згідно до доданих заявочних листів від спортивних учбових закладів на участь у Чемпіонаті України з гандбол, складає приблизно дівчат та юнаків 338 спортсменів) з різних регіонів України. Серед основних завдань дослідження виявлення функціонального стану, фізичних кондиції та стану психологічного розвитку юних спортсменів. В ході дослідження були застосовані сучасні наукові методи.
Методи проведення дослідження
• ВИМІРЮВАННЯ СКЛАДУ ТІЛА 8-ЕЛЕКТРОДНИМ. АНАЛІЗАТОРОМ БІОЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ.
• УЛЬТРАЗВУКОВА ДЕНСИТОМЕТРІЯ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.
• ВЕКТОРКАРДІОГРАФІЯ.
По виявленню стану психологічного розвитку юних спортсменів буди застосовані таки тести:
• Метод колірних виборів М. Люшера.
• "Особистісний опитувальник EPI (методика Г. Айзенка)".
• Опитувальник способів психологічного подолання R. Lazarus і S. Folkman.
• Методика для психологічної діагностики копінг-механізмів Е.Heim".
• Шкала змагальної особистісної тривожності.
В ході дослідження для визначення рівня стресу, оцінки гармонійності і внутрішньої оптимальності нервово-психічного стану (рівня саморегуляції та адаптивності), емоційної стійкості, вегетативного балансу спортсменів був використаний тест М. Люшера. Також було проведено дослідження копінг-поведінки (стратегії вирішення проблем та подолання стресу) спортсменів за методикою Е. Хeйма (тест-опитувальник особливостей копінг-поведінки) та методикою Лазаруса-Фолкмана (тест-опитувальник способів психологічного подолання WOCQ).
Результати дослідження
Як показали результати досліджень приблизно 88% юних спортсменів знаходяться у стані ускладненого перенесення навантажень. необхідністю застосування вольових зусиль, підвищеною напруженістю, спрямованістю психіки на дію, витрачання сил і енерговитрати.
Ці юнаки та дівчата не бажають ні в чому брати участь, прагнуть утекти від соціальних контактів, обмежити коло спілкування, вони схильні приховувати свої почуття і думки. Тривалий стан фрустрації спустошує і стомлює їх. Вони вважають малоймовірним, що їх надії справдяться. Сплески їх активності швидко змінюються фазою пасивності, прагненням до спокою і самоти, що створює ґрунт для внутрішнього конфлікту.
Питання соціальної адаптації такої молоді, її розуміння і підтримки є провідною.
Абсолютна більшість (88%) молоді за результатами дослідження мають таки характеристики за основними параметрами:
- Швидкість прийняття рішень, швидкість оброблення невербальної зорової інформації, що надходить безперервно, - нижче середньої;
- Динамічність (швидкість формування досвіду виконання нового завдання) – середня;
- Рівень розвитку загального і невербального інтелекту, здатність до виявлення зав’язків, виявлення відносин і залежностей між предметами і явищами - нижче середнього;
- Рівень розвитку здатності до інтуїції – низький;
- Стабільність виконавчих дій – середня;
- Рівень концентрації і стійкості уваги - нижче середнього.
Приблизно 12% юних спортсменів мають таки характеристики за основними параметрами:
- Швидкість прийняття рішень, швидкість оброблення невербальної зорової інформації, що надходить безперервно, - середньої;
- Динамічність (швидкість формування досвіду виконання нового завдання) – нижче середня;
- Рівень розвитку загального і невербального інтелекту, здатність до виявлення зав’язків, виявлення відносин і залежносте між предметами і явищами - нижче середнього;
- Рівень розвитку здатності до інтуїції – нижче середнього;
- Стабільність виконавчих дій – нижче середня;
- Рівень концентрації і стійкості уваги низький -.
Наявні юні спортсмени, у яких спостерігається яскраво виражена перевтома. Крім того, проходячи психологічне тестування юні спортсмени зізнавались, що під час тренувального процесу, змагань вони піддаються психологічному насильству з боку тренерів-викладачів.
А саме :
Емоційна образа: постійно дитину принижують, кричать на неї та/або кривдять (наприклад, говорять, що вона занадто товста, худа, дурна і т.д.); ігнорують почуття дитини; висміюють її переконання; маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду; кривдять її родичів і друзів або проганяють їх; критикують її, висміюють.
*Законодавства України з попередження жорстокого поводження з дітьми становить Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96- ВР, передусім статті 3, 21–24, 27–29, 32, 51, 52 Основного Закону. Так, ст. 28 Конституції України закріплює право кожної особи, у тому числі дитини, на повагу до її гідності та вказує, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню. Аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 289 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 453/IV. У статті 52 Основного Закону прямо вказується, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.
Визначено спільним наказом Міністерство молоді та спорту України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство освіти і науки, Міністерства охорони здоров`я України від 16.01.04 № 5/34/2/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 22.01.04 р. за № 99/8697) "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення", а також Федерація України з гандболу, попереджає про відповідальність осіб які піддають психологічному насильству дітей. По всім фактам психологічного насильству над дітьми буде проведена ретельна перевірка*.
Все це за відсутності повноцінного тренувального процесу призводить до браку навичок у техніко-тактичних діях, фізичній підготовці, проблемам із психологічною стійкістю, високого рівня змагальної особистісної тривожності.
Присутні юні спортсмени у яких спостерігається яскраво виражене – Перевантаження. Це в основному спортсмени, які задіяні в різних рівнях Чемпіонату України.
Наслідки
Перетренірованность-результат систематичної перенапруги, що супроводжується зниженням працездатності, а в частині випадків і погіршенням здоров`я. Це висуває на перший план питання формування в колективі морально-психологічної атмосфери, коли цінується здоров`я, позитивна динаміка приросту показників фізичного розвитку і працездатності, цінується прагнення до досягнення найвищої стабільності складу групи спортсменів, що займаються.
Більше 60% осіб, особливо новачків у спорті, не проходять первинного лікарського обстеження, а з числа тих хто пройшов, від 45 до 55% мають відхилення в стані здоров`я і недостатній рівень фізичного розвитку. Звідси стає очевидним, що значна частина юних спортсменів, не зможе досягти вершин спортивної майстерності.
Висновки
У процесі підготовки юних спортсменів тренери зобов`язані передбачати комплексне вирішення задач на стику цінностей здорового способу життя та самовдосконалення, етичного виховання, гармонії сили і духу.
Систематичні тренувальний процес позитивно впливає на рівень готовності та вдосконалення спортивної майстерності, а також виконує освітньо-пізнавальну, духовно-моральну функції, сприяє соціально-біологічній адаптації молоді, знижує соціальну напруженість, запобігає підлітковій злочинності. У ході дослідження було встановлено тенденції до зниження загальноприйнятих показників відповідно віку.
При цьому слід визнати, що сучасний спорт має певні протиріччя. З одного боку, раціональні заняття фізичними вправами сприяють зміцненню здоров`я, з іншого - тренування можуть спровокувати появу у спортсменів захворювань. Це відбувається внаслідок як організаційних, так і методичних прорахунків. Біологічною основою тренувального ефекту є адаптація організму до фізичних та психологічних навантажень. У зв`язку з цим основним правилом тренувального процесу слід вважати відповідність параметрів фізичних навантажень поточному стану спортсмена і їх відповідність з природним ритмом розвитку рухової функції спортсмена.
Разом з тим, відбір в спортивні школи найчастіше відбувається інтуїтивно, без урахування рівня фізичного стану і функціональних можливостей, в кращому випадку, за результатами разового тестування. В основному відбір здійснюють тренери початкової підготовки, багато хто з них свою педагогічну професію набули не в спеціалізованих навчальних закладах. Кожен п`ятий тренер, який працює на етапі початкової підготовки - не фахівець з цього виду спорту.
Тренери зрідка враховують фактор розвитку фізичних якостей в найбільш сприятливі для цього періоди, а при подальшій орієнтації вихованців на певний вид спорту не володіють даними щодо їх біологічної зрілості і динаміки приросту показників в специфічних тестах, хоча саме ці дані можуть дати об`єктивну інформацію про можливості та підготовленість спортсмена в обраній ним спеціалізації. Мали місце випадки, коли тренери здійснювали набір дітей для спеціалізації у віці нижче допустимого. Недоліки та методичні прорахунки в тренувальному процесі в основному характерні для тренерів-викладачів, які працюють з юними спортсменами і є наслідком їх низької кваліфікації.
Визначення талановитих дітей через систему дитячих змагань в якості основного методу показало свою неефективність і було відкинуте науковими діячами східноєвропейського спорту за об`єктивними причинами: по-перше, через відсутністю достовірності зв`язку між досягненням у дитячому спорті і у спорті вищих досягнень, а, по-друге, орієнтація на результат у дитячих змаганнях неминуче призводить до форсованої підготовки - з усіма її негативним наслідками, що приводять у більшості випадків до порушення основних закономірностей багаторічної підготовки.
Детальна інформація про підсумки дослідження буде надана на Форумі, який пройде 12 лютого 2019 року в Києві.
Свою участь у Форумі вже підтвердили - Федерація волейболу України, а також Федерація теннісу, Федерація регбі, Федерація бадмінтону.