Досвід провідних гандбольних країн - Франції, Німеччини, Данії - являє великий інтерес для України, яка прагне побудувати ефективну систему управління гандболом.
Приклад зазначених країн показує, що сучасна система управління спортом заснована на ефективній взаємодії національних спортивних федерацій та держави, яка є основним регулятором правових відносин між суб`єктами управління спортом.
У цьому матеріалі подані та проаналізовані основні складові системи гандболу у Німеччині, Данії та Франції.
НІМЕЧИНА
У Німеччині спорт користується великою популярністю і має соціальну значущість для держави. За даними Німецької Олімпійської Спортивної Конфедерації (DOSB) у 2018 році, близько 25-30% (більше 27 млн. осіб) населення країни були членами спортивних організацій. Щорічно число осіб, які займаються спортом збільшується в Німеччині на 5-6%. Майже кожен четвертий мешканець країни є членом спортивних громад. Всього їх нараховується більше 90 тисяч і вони об`єднані в Союз німецьких спортивних громад.
У 2006 році з ініціативи Олімпійського спортивного союзу Німеччини розвиток спорту як пріоритетну державну мету було закріплено у Основному Законі.Сьогодні понад 8 млн громадян Німеччини на добровільних засадах працюють в галузі фізичної культури і спорту. У Німеччині добровільні засади - це невід`ємна частина життя, Федеральний і земельні уряди Німеччини виділяють на розвиток соціальної активності громадян близько 490 млн. євро в рік, добровольцям знижуються суми сплачуваних податків та надаються інші пільги.
Спортивні клуби Німеччини об`єднують понад 600 видів фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності. Кожен вид спорту в Німеччині може бути представлений на національному рівні тільки однією спортивною федерацією.
Федерації мають представницьку і організаційну монополію в рамках свого виду. На цей час в Німеччині функціонують 33 олімпійських і 27 неолімпійських спортивних федерацій.
У питаннях розвитку спорту вищих досягнень федеральний уряд Німеччини, виходить з трьох найважливіших принципів:
1. Автономія спорту. Спортивні організації, які керують розвитком виду спорту, функціонують самостійно і несуть повну відповідальність за свою діяльність;
2. Допоміжне фінансування. Держава надає спортивним організаціям можливість користуватися субсидіями з державного Фонду допомоги німецькому спорту у випадках якщо у спортивної організації виникають фінансові труднощі для реалізації проектів;
3. Співпраця та партнерство. Незважаючи на автономію спорту, держава є регулятором і надійним партнером спортивних організацій. Федеральний уряд і спортивні організації працюють у кооперації.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини, займається всіма питаннями, пов`язаними з розвитком спорту вищих досягнень на федеративному рівні (рис. 1).
Рис.1. Елементи організаційної структури спорту вищих досягнення Німеччини
Державне управління здійснюється через Міністерство внутрішніх справ як суб`єкта федерального уряду і 16-ти федеральних місцевих відділів міністерств культури або внутрішніх справ. Завдяки федеральній структурі та розподілу компетенцій ці громадські організації (федеральні міністерства і регіональні влади) не пов`язані ієрархічно (принцип автономності). Відсутність вертикального зв`язку між ними відрізняє Німеччину від інших країн. Окремі федеральні міністерства в рамках своїх повноважень і компетенцій працюють в значній мірі незалежно. Однак на регіональному рівні вони координують спортивну діяльність, яка відноситься до їх компетенції, будучи частиною конфедерації регіональних (земельних) міністерств.
Держава зацікавлена у використанні потенціалу спорту для підвищення міжнародного авторитету країни. Тому більш престижні олімпійські види спорту мають пріоритет над іншими при отриманні державної підтримки.
Фахівці в сфері спортивного управління, запровадилипотенційно-орієнтований підхід, який, окрім аналізу спортивних досягнень виду спорту, передбачає визначення потенціалу спортсмена у майбутніх виступах на міжнародних змаганнях (чемпіонат Європи, чемпіонат світу, Олімпійські ігри). Був розроблений алгоритм розподілу фінансування. Спочатку на основі спеціальної комп`ютерної програми "Системний аналіз потенціалу" визначається інтегральна оцінка по 20 напрямам. Розраховується 60 показників, що мають коефіцієнти вагомості і стосуються результатів спортсменів (видів спорту) та їх перспективи на найближчі 4 і 8 років. Аналізується стан ресурсного забезпечення (організаційного, матеріально-технічного, науково-методичного, медичного, кадрового і тощо). Отримані дані аналізує Комісія з визначення потенціалу, до якої входять експерти від Німецького олімпійського союзу, Федерального інституту спорту, Інституту прикладної науки тренування, Академії тренерів.
Кадри, які працюють у сфері спорту вищих досягнень Німеччини, поділені на три основні групи: організаційно-управлінський персонал; тренерський склад; технічний персонал. У Німеччині суворо розділені функції директора виду спорту і головного тренера національної збірної команди, а також всіх підлеглих їм фахівців. Функції директора пов`язані з розвитком виду спорту в країні, а функції тренера національної збірної команди – з підготовкою спортсменів високого класу до міжнародних змагань.Особливе місце в спорті Німеччини займають вимоги до освіти і підвищення кваліфікації фахівців. Зокрема, для тренерів наявність спеціальної освіти та регулярної перепідготовки в Академії тренерів (Кельн) є необхідною умовою для призначення на штатні посади у збірній команді, а також для отримання ліцензій, що діють в системі німецького спорту. Академія тренерів є головним навчальним закладом Німеччини щодо підготовки і підвищення кваліфікації тренерського складу.
Тренери, рекомендовані спортивними федераціями, після засвоєння програми навчання (від 1,5 до 3 років) отримують державну кваліфікацію і ліцензію тренера вищого рівня – диплом Німецької конфедерації олімпійських видів спорту.Основним критерієм відбору юних гандболістів у Німеччині є спортивні результати в дитячо-юнацьких змаганнях, візуальний огляд і суб`єктивна думка тренера і викладача фізичного виховання.
Відбір талановитих дітей через систему дитячих змагань в якості основного методу показав свою неефективність і був відкинутий системою східноєвропейського спорту за об`єктивними причинами: по-перше, через відсутність достовірності зв`язку між досягненням у дитячому спорті і в спорті вищих досягнень, по-друге – орієнтація на результат в дитячих змаганнях неминуче призводить до форсованої підготовки – з усіма її негативним наслідками, що призводить в більшості випадків до порушення основних закономірностей багаторічної підготовки.
Первинний відбір і початкова підготовка є однією з найбільш слабких ланок сучасного гандболу Німеччини. Інша проблема дитячого спорту, і зокрема гандболу, полягає в недоліках пошуку талантів, а саме відсутності системи масового навчання і первинного відбору та небажанні федеральних земель витрачати кошти і сили для її створення.У Німеччині функціонують в 39 елітних школи спорту, в яких готуються 11200 спортсменів. У елітні спорт школи приймають обдаровані діти, які пройшли початкову підготовку і відбір. Після кожного етапу навчання всебічно оцінюється перспективність юних спортсменів, доцільність їх подальшого перебування в елітній школі. Безперспективних спортсменів відраховують. Також Німеччина має 24 спортивні інтернати, що розташовані в безпосередній близькості від олімпійських баз.
Рис. 2. Система організації відбору до національних збірних команд Німеччини
У елітних школах спорту працюють понад 5 тисяч фахівців, зокрема близько 500 висококваліфікованих тренерів. Робота елітних шкіл досить ефективна: приблизно 80% німецьких спортсменів, які останніми роками досягали успіхів на Олімпійських іграх та на міжнародних топ-змаганнях, були вихованцями цих шкіл.У розпорядженні спорту вищих досягнень Німеччини знаходяться 19 основних олімпійських баз для підготовки найсильніших спортсменів – членів національних збірних команд. Олімпійські бази розташовані у великих містах і рівномірно розподілені по всій територій Німеччини. Всі вони спеціалізовані для підготовки спортсменів з різних видів спорту та мають сучасну інфраструктуру, необхідну для високоякісної підготовки спортсменів.
Наукове забезпечення для спорту вищих досягнень Німеччини, ґрунтується на чотирьох традиційних складових.
Рис.3.Складові наукового забезпеченняспорту вищих досягнень Німеччини
У Довгостроковій стратегічній програмі наукових досліджень в спорті вищих досягнень, яку впроваджує Федеральний інститут спортивної науки, основними науковими напрямками є спорт і суспільство, спорт і здоров`я, управління спортивною підготовкою, підготовка тренерів і керівників, підготовка резерву для спорту вищих досягнень, спортивне обладнання, інформаційно-комунікаційні системи та інноваційні проекти.
Головні обов`язки по впровадженню наукових робіт в спорт вищих досягнень покладені на наукових консультантів, які входять до штату національних команд і тісно співпрацюють з науковими та навчальними установами Німеччини. Велика увага приділяється харчуванню спортсменів, обов`язковим є регулярне проведення комплексних поглиблених обстежень спортсменів і моніторинг їх стану.Дослідженням проблематики спорту вищих досягнення в Німеччині займаються понад 60 наукових установ країни. Найбільша з них - Німецький спортивний університет Кельна, який здійснює дослідження фундаментальних проблем сучасного спорту, а також реалізує науково-практичні проекти у співпраці з тренувальними центрами і національними спортивними федераціями.
Спортивні федерації Німеччини організують національні чемпіонати всіх рівнів, формують резерв та основній склад збірних команд, подають офіційну заявку національних збірних команди для участі в чемпіонатах світу і Європи. Крім того, вони відповідають за підготовку спортсменів і збірних команд до чемпіонатів Європи та світу, Олімпійських ігор.Всі спортивні федерації мають стратегічні концепції розвитку видів спорту. Крім реалізації спеціалізованих планів і концепцій розвитку спорту вищих досягнень в Німеччині здійснюється комплексна підтримка, заснована на трьох взаємопов`язаних складових: ієрархічна система спортивних команд, навчальні центри та тренери.
Засновниками Федерації гандболу Німеччини (DHB) є регіональні асоціації і державні асоціації гандболу. Вони мають близько 757 000 членів та приблизно 4300 спортивних клубів, в яких базуються 22000 гандбольних команд. Це є найкращим показником у світі (рис. 4.5).
Рис. 4. Кількість осіб у Німеччині, які займаються гандболом.
Рис. 5. Структура федерації гандболу Німеччини
Упродовж багатьох років Федерація гандболу Німеччини проводить цілісну, педагогічно орієнтовану пропаганду роботу із розвитку у дітей фізичного, духовного та інтелектуального потенціалу, впевненості у власних силах, формуванні культурних і моральних цінностей.Федерація гандболу Німеччини робить свій внесок у зміцнення волонтерської роботи шляхом створення умов соціальної реалізації та розвитку молоді.
Ще один важливий напрямок –стимулювання німецьких гандболістів до отримання повноцінної освіти і визначення подальшої кар`єрі після завершення виступів у спорті.
Спеціалістами Федерації гандболу Німеччини була розроблена стратегія – "Перспектива 2020+", у якій Президія DHB, а також державні асоціації та рада ліг німецького гандболу, визначили чотири основні сфери відповідальності:
• успіх національних збірних команд на міжнародній арені;
• зміцнення ліги з гандболу у країні;
• розвиток колективного членства у федерації;
• професіоналізація німецького гандболу та економічний успіх клубів.
Керівництво Федерації ставить перед чоловічою збірною завдання потрапити у фінали найближчих Чемпіонатів світу та Європи, та виграти Олімпійські ігри у Токіо.
Перед жіночою збірної команди ставиться завдання потрапити до перших восьми країн за підсумками Чемпіонату світу-2021. Якщо пляжний гандбол отримає статус олімпійського виду, німецька федерація планує, посісти призові місця на Олімпійських Іграх 2024 року.
ДАНІЯ
Гандбол у Данії посідає одне з провідних місць за результатами. Чоловіча збірна Данії є чинним чемпіоном світу (2018) та Олімпійським чемпіоном (2016), а жіноча збірна країни завойовувала олімпійське золото тричі (1996, 2000 та 2004).
Населення Данії складає 5.7 млн мешканців і ледь половина з них (2.3) є членами спортивних клубів. Всього у країні створені близько 11 000 спортклубів. Чимало їх співробітників працюють на волонтерських засадах. Гандбол розвивають у 800 клубах. Всього в них зареєстровано близько 105 тисяч гандболістів. З них 48 тисяч - у віці до 12 років, 25 тисяч у віці 13-18, 11 тисяч у віковій групі 19-24, 20 тисяч у віці 25-59 і 1 тисячу у віці понад 60 років.
За кількістю спортсменів гандбол у Данії посідає шосте місце після фітнесу (800 тисяч), футболу (332 тисячі), гімнастики (190 тисяч), плавання (185 тисяч) та гольфу (151 тисяча).
Розробкою стратегії розвитку гандболу у Данії займається Департамент розвитку національної гандбольної федерації, який має з 8 працівників та 12 консультантів. Департамент взаємодіє з багатьма Комітетами – Регіонального гандболу, Дитячого гандболу, Юнацького, Ветеранського, Спорту вищих досягнень, Виховання тощо. У своїй стратегії популяризації гандболу Датська федерація вказує на необхідність створення нових форм ігрової активності для дітей і аматорів,на необхідність реєстрації всіх гравців у клубах, залучення до клубів більшої кількості волонтерів, покращення Ай-Ті оснащення клубів. Окремо підкреслюється важливість кращого виховання тренерів.
Стратегічною ціллю Федерації є збільшення кількості гандболістів у Данії до 125 тисяч до 2025 року.Данія взяла курс на більше залучення до гандболу наймолодших – дітей 2-6 років. Згідно стратегії клуби мають отримувати підтримку у роботі по залученню дітей та в розробці нових форм активності. У віковій групі 7-12 років поставлене завдання відвідування фахівцями 200 шкіл щорічно,
У рекомендаціям клубам прописані розміри майданчиків та кількість гравців командах різних вікових груп. Ідея полягає в тому, що кожен з гравців має якнайчастіше контактувати з м’ячем, жоден гравець не має бігати упродовж гри без м’яча. Більше залучення до гри забезпечує більше задоволення та кращий розвиток. Менше тактики і системи – більше гри.
Згідно підрахунків гравці команд U-11 завдають значно більше кидків у грі із кількістю гандболістів 5+1 на зменшеному майданчику (3.9 кидка) або у грі 5+1 на стандартному майданчику (2.84 кидка). Натомість менше кидків у дорослому варіанті 6+1 на майданчику 20 на 40 (1.88 кидка).
Запропоновані кількість гравців у команді та розмір майданчику
U-6. Гравців 3+1. Розмір майданчика 20 м на 13 м
U-7. Гравців 3+1. Розмір майданчика 20 м на 13 м
U-8. Гравців 3+1. Розмір майданчика 20 м на 13 м
U-9. Гравців 4+1. Розмір майданчика 25.8 м на 20м
U-10. Гравців 5+1. Розмір майданчика 25.8 м на 20м
U-11. Гравців 5+1. Розмір майданчика 25.8 м на 20м
U-12. Гравців 6+1. Розмір майданчика 40 м на 20м
U-13. Гравців 6+1. Розмір майданчика 40 м на 20м
Ще одним завданням стратегії є утримання у гандболі підлітків. Для цього пропонуються такі заходи.
- Покращення клубного оточення, умов у клубі
- Робота із підвищення кваліфікації юнацьких тренерів
- Інші ігри. Не тільки варіант 7 на 7
- Ребрендіг гандболу для тінейджерів.
У деяких напрямках датський гандбол бере приклад з програм європейської футбольного федерації UEFA. Зокрема – це стосується уваги до «низового» тобто масового, не професійного спорту, а саме до спорту дітей, школярів, юнаків, аматорів, людей з інвалідністю, ветеранів. На цьому рівні головною рушійною силою є участь та любов до спорту.
Фундаментальними вимогами для розвитку масового гандболу вказуються наявність плану розвитку, бюджету та менеджерів. Необхідні курси для лідерів масового спорту, програми із пропаганди фейр-плей та спорту серед людей з інвалідністю, система оцінки кількості зареєстрованих гравців по віку та статі, щорічні мотивуючі нагороди для найкращих заходів, лідерів, волонтерів, клубів.
ФРАНЦІЯ
Франція є однією з найбільш розвинених країн Європи і це стосується всіх галузей суспільного життя - економіки, політики, науки, культури, освіти.
Витрати на спорт у Франції щорічно складають 1,7% від валового внутрішнього продукту (ВВП). З державних ресурсів 80 спортивних федерацій Франції отримають підтримку. Приблизно половина допомоги була надана у вигляді оплати праці 1700 технічних фахівців, які працюють у федераціях. При цьому вони є держслужбовцями.
Друга частина державного фінансування має форму прямих субсидій федераціям і клубам, а також місцевим органам влади для будівництва спортивних об`єктів. Успіх французького гандболу базується на міцному фундаменті – прогресивній системі держуправління, в якої спорт посідає важливе місце. Основною відмінністю французької моделі розвитку спорту вищих досягнень від систем інших європейських країн, є жорстке державне регулювання розвитку спорту.
Керівництво спортом від імені держави здійснює Міністерство спорту, яке виділяє національним спортивним федераціям фінансову допомогу.
Французький уряд на законодавчому рівні прийняв радикальні дії щодо розвитку спорту вищих досягнення, які звелися до масштабного загальнодержавного втручання. Було реформовано законодавство, прийняті нормативні документи та виділені фінансові ресурси для будівництва і обладнання спортивних споруд, надання допомоги федераціям з видів спорту, розвитку шкільного, університетського, клубного спорту.Для оптимізації підготовки французьких спортсменів уряд країни у 1984 року створив Національний комітет елітного спорту, до складу якого входять представники різних державних установ, пов`язаних зі спортом, а також видатні фахівці, які працюють в різних галузях спортивного руху.
Комітет вирішує такі завдання:
• формує склад елітної групи французьких спортсменів на чергове олімпійське чотириріччя;
• визначає стратегію та здійснює координацію діяльності різних державних і громадських організацій, пов`язаних з підготовкою спортсменів елітної групи;
• виділяє пріоритетні змагання, визначає стратегію змагальної і тренувальної діяльності, усуває суперечності між раціональною підготовкою і широкою змагальною діяльністю;
• формує політику відбору перспективних молодих спортсменів, організацію матеріально - технічного і фінансового забезпечення їх підготовки.
Національному комітету елітного спорту (НКЕС) підпорядковані регіональні комісії з елітного спорту, які здійснюють на своїй території національну політику в спорті вищих досягнень. НКСЕС та регіональні комісії визначають якість роботи державних і громадських структур Франції упідготовці спортсменів до Олімпійських ігор та інших міжнародних змагань.
Міністерство спорту та громадські діячи в галузі спорту розробили програму розвитку елітного спорту у Франції під гаслом «Перетворити срібло на золото 2024». Досвідчені експерти в галузі спорту вищих досягнень, провели консультації по шести ключовим напрямам:
• визначення критеріїв елітного рівня спорту;
• шляхи оптимізації спортивного вдосконалення та підготовки спортсменів до Олімпійських та Паралімпійських ігор;
• зв`язок аматорського спорту з елітним спортом;
• управління спортом вищих досягнень;
• роль територіальних органів в елітному спорті;
• підготовка найсильніших спортсменів до соціального життя.
У підсумку було прийнято дев`ять державних гарантій по спорту вищих досягнень, які почали реалізовуватися з 2017 р в рамках проекту «Спадщина 2024»:
1. Створення комісії на рівні міністерства із забезпечення елітного спорту.
2. Розвиток служби науково-технічного забезпечення підготовки спортсменів за участю Національного інституту спорту та фізичного виховання і мережі навчальних центрів, мобільних лабораторій спорту вищих досягнень, з призначенням експертів з інновацій у структурі національних спортивних федерацій.
3. Зміцнення кадрового забезпечення шляхом створення школи спортивних адміністраторів і технічних директорів системи управління національними спортивними федераціями.
4. Надання 1 млн євро в рамках проекту «Спадщини 2024» для підтримки роботи національних спортивних федерацій зі спортивного відбору серед представників різних громадських груп (осіб з інвалідністю, учнів, які самостійно займаються спортом).
5. Створення мережі референтів, відповідальних за моніторинг соціально-професійного розвитку спортсменів, з охопленням всіх навчально-спортивних центрів.
6. Набуття та вивчення передового практичного досвіду з підготовки спортсменів.
7. Залучення комерційних структур для підтримки кращих спортсменів шляхом створення фонду пожертвувань у відповідності до законодавства.
8. Участь у спільній роботі з вищими навчальними закладами щодо вдосконалення умов для об`єднання тренувального процесу і здобуття освіти спортсменами.
9. Виділення державними і місцевими органами влади додаткових ресурсів для реалізації проектів національних спортивних федерацій і вдосконалення роботи регіональних органів управління елітним спортом.
Система спорту вищих досягнень у Франції, дозволяє залучити до планомірної багаторічної підготовку до Олімпійських ігор широкий контингент спортсменів і в кінцевому рахунку сформувати ефективну команду, здатну досягти високих результатів на Іграх в окремих видах спорту і в командному заліку.Фізкультурою і спортом займаються 36 мільйонів французів. Близько 15 мільйонів з них є ліцензованими членами 175 000 французьких спортивних клубів (550,000 ліцензованих гандболістів). До 350 000 робочих місць у Франції мають відношення до розвитку спорту, більше 200 000 з них (в державному і приватному секторах) безпосередньо пов`язані зі спортом.
Для об`єктивної диференціації спортсменів щодо їх можливостей досягти високих результатів на міжнародному рівні атлетів поділяють на чотири групи, списки яких стверджує Міністерство. Це елітні спортсмени (приблизно 700-800 чоловік), спортсмени високої кваліфікації (2600-2700), юніори (3400 - 3500) і спортсмени віком 12 років і старше, які мають задатки для досягнення результатів світового рівня (приблизно 8500 осіб). Списки елітних спортсменів оновлюються раз на два роки, інші - щорічно.
Національна федерація гандболу Франції складає два своїх списки. Група дорослих гандболістів, як претендентів на потрапляння в елітний список та резервна група -гандболістів високого рівня. У цю групу входять гандболісти, які вибули зі списків Міністерства тимчасово (наприклад,через травму) або завершують кар`єру і займаються працевлаштуванням. Друга група– «спортивних надій» об`єднує всіх дітей, що займаються гандболом. Таким чином, гандбол спирається у Франції на систему масового дитячого спорту, що функціонує за місцем проживання та в загальноосвітніх школах.
Федерація гандболу Франції зобов`язана мати проект підготовки спортсменів, що включає в себе дві окремі програми вищої спортивної майстерності та спортивного вдосконалення.
Ці програми повинні бути суворо узгоджені між собою, а також з іншими національними та територіальними програмами державних структур. У проекті розглядаються наступні завдання:
1. Аналіз підготовки в олімпійському циклізокрема кількісний аналіз результатів на Олімпійських Іграх, якісний аналіз реалізації стратегії підготовки з виявленням сильних і слабких сторін, рівня конкурентоспроможності французьких гандболістів (спортсменів) та можливості її підвищити.
2. Мета підготовки з наданням прогнозованих спортивних результатів з кожної дисципліни в головних міжнародних змаганнях 2017-2024 рр.
3. Стратегія підготовки у 2017-2024 роки з виділенням етапів і критеріїв ефективності процесу вдосконалення гандболістів.
4. Списки гандболістів відповідних до етапів багаторічної підготовки, без обмеження їх кількості.
5. Програма підготовки спортсменів з інвалідністю, забезпечення тренувального процесу і змагальної діяльності.
6. Стратегія і ресурсне забезпечення підготовки жінок з позначенням специфікації їх участі в спортивній діяльності, перспективності, рівня конкуренції на міжнародній арені, шляхів залучення молодих гандболісток.
7. Пошукі підтримка талановитих дітей та молоді з моніторингом їх спортивного вдосконалення, соціального і професійного розвитку, взаємодії з батьками, викладачами, медичними працівниками.
8. Кадрове забезпечення з позначенням стратегії підготовки та підвищення кваліфікації тренерів.
9. Фінансування із зазначенням джерел та термінів надходження грошових коштів.
10. Контроль виконання програми і прогресу виступу національної команди на міжнародних змаганнях.
Для здійснення підготовки гандболістів різного віку, кваліфікації, у Франції створені спеціалізовані центри, що дозволяють організовувати роботу з молодими перспективними гандболістами. Однією з головних переваг спорту вищих досягненьу Франції є побудова трирівневої підготовки спортсменів.
Перший рівень. Основним місцем підготовки елітних спортсменів (гандболістів), які представляють перший рівень, є всесвітньо відомий Національний інститут спорту і фізичного виховання Франції, де створені всі необхідні умови для підготовки спортсменів (гандболістів), підготовки і підвищення кваліфікації фахівців гандболу, реалізується велика програма науково-дослідних робіт.
Починаючи з 1996 р, більше половини спортсменів Франції, які завоювали медалі на Олімпійських іграх, - є вихованцями цього центру: Афіни-2004 - 66%; Пекін-2008 - 51%; Лондон-2012 - 56%; Ріо-де-Жанейро-2016 - 50%. У головному спортивному закладі Франції навчається 700 спортсменів вищої кваліфікації за рекомендацією 28 спортивних федерацій. Штат Інституту складає 300 співробітників, серед яких 80 лікарів, 50 викладачів, 20 наукових співробітників та 150 тренерів. Спільна робота ґрунтується на колективній відповідальності і чіткому розподілі функцій між Інститутом та національними спортивними федераціями.
Другий рівень утворений центрами, розташованими в різних регіонах країни і призначеними для підготовки спортсменів високої кваліфікації. У кожному центрі створені умови для підготовки в одному або декількох видах спорту і для поєднання навчання в школах чи університетах з заняттями спортом.
Третій рівень призначений для підготовки юних спортсменів - це 370 центрів.Всі ці центри різного рівня і спеціалізації (більше 500), розташовані у всіх 26 регіонах Франції, є державними, мають необхідну матеріально-технічну базу та фінансування. Вони пов`язані між собою наступністю підготовки, що передбачає передачу спортсменів в міру збільшення їх віку і зростання майстерності в центри більш високого рівня з одночасним збереженням можливості готуватися в тих центрах, де спортсмени починали спортивну кар`єру.
Успіхи національних збірних упродовж останнього десятиріччя призвели до значного збільшення потоку юних спортсменів, що приходять до гандболу у Франції. В структури Федерації гандболу Франції на сьогодні знаходяться близько 2400 клубів та 549 295 ліцензованихгандболістів (196337 жінок, 352 958 чоловіків).Разом з тим французький гандбол останніми роками зіткнувся із проблемами зростання, коли наявна інфраструктура, а також рівень фінансування і деякі моменти організації роботи гандбольної галузі вже не можуть повною мірою забезпечить настільки ж стрімкий рівень розвитку як і у минулі роки.
Недавнє дослідження проведене Федерацією гандболу Франції та університетом Пуатьє, показує, що ситуація стає все більш напруженою на місцевому рівні та в маленьких клубах.Після багатьох медалей, виграних збірними Франції упродовж останніх 10 років, французький гандбол сьогодні стикається з реальною кризою зростання. Гандбол у Франції став 6-м національним спортом. Кількість гандболістів зареєстрованих Федерацією гандболу Франції (FFHB) зросла на 52% і становить майже 550 000, натомість кількість клубів (2400)не зростає або навіть зменшується.
За результатами дослідження 29,4% французьких клубів вважають, що вони вже досягли своєї максимальної місткості ліцензіатів, а 26,6% клубів вважають, що вони заповнені на 90%. Це тривожна ситуація пояснюється такими причинами як перевантаження інфраструктури, проблеми із фінансовим становищем клубів та розвитком нагляду. Серед клубів з фінансовими проблемами 46,2% вважають, що ці труднощі спричинені скороченням державних субсидій. Для 18% клубів основною проблемою розвитку є брак інфраструктури та обладнання. Цей стан кризи є також результатом сильної конкуренції з іншими спортивними дисциплінами. Спортивні зал часто використовується багатьма видами спорту:баскетболом, волейболом, футзалом, гандболом. Є необхідність у збільшенні кількості спортивних майданчиків.
Євген Петрушевський
Федерація гандболу України